Внаслідок нових трендів здорове харчування і споживання органічної продукції стає все більш популярним як у світі, так і в Україні. При цьому основним способом реалізації української органіки залишається експорт. Ключову роль в даному питанні виконують невисокий рівень осбізнаності населення країни про органічну продукцію як такої,  що призводить до того, що в супермаркетах її часто плутають з продукцією «біо» і т.д.

Яка ситуація на українському ринку органічної агропродукції і як оцінюються перспективи його подальшого розвитку та функціонування? Про це і не тільки ми говорили з Андрієм Пилипченком, засновником і керівником одного з найбільших підприємств в Україні, працюючих в даній галузі, - агропромислової групи «Арніка».

- Андрію Васильовичу, місія вашої компанії - створення в Україні розвиненої екосистеми органічного бізнесу і об'єднання дослідників, виробників, переробників, логістів і трейдерів органічної продукції. Яких результатів досягли на сьогоднішній день?

- Ми почали роботу з рядом великих українських органічних компаній щодо ефективності створення громадської асоціації за принципом західнроєпейських кооперативів з своїми внутрішніми стандартами. Реалізація проекту дає можливість асоціації стати великим гравцем, як на внутрішньому, так і міжнародному ринках.

- Що послужило стимулом розвитку органічного напрямку діяльності вашого підприємства? Як ви оцінюєте потенціал цього сегменту ринку для України? У чому, на Вашу думку, полягають основні перспективи?

- З моменту мого приходу в 2000 році в аграрний бізнес мене не покидає інтуїтивне відчутття того, що ми чинимо неправильно, коли йдеться про те, що відбувається на полях для боротьби з бур'янами, шкідниками і хворобами. Коли я дізнався, що є люди, які вирощують сільськогосподарські рослини без застосування подібних препаратів, це дуже зацікавтло і в 2006 році ми провели семінар по безпестидидній технології вирощування сої. При цьому для прийняття рішення про перехід всієї компанії на органічне виробництво знадобилось ще 6 років.

Відносно потенціалу України в глобальному органічному сегменті ринку, по моїй оцінці, він досить великий. Перш за все, завдяки якісному ґрунту і ближньому географічному розташуванню до одного з найбільш великих ринків - Європейського союзу.

Основні перспективи полягають в першу чергу в достатньо великому і стабільному рості органічного ринку, який відбувається по декільком причинам: це старіння населення в розвинених країнах і вихід на авансцену покоління Z, для представників якого здорова їжа є приорітетом. Не менш важливо й те, що споживання органіки стає досить модним трендом.

- Виходячи з Ваших спостережень, як змінився ринк органічної продукції з моменту заснування компанії?

- Для нас складно провести спостереження з 2000 року, так як в органічному бізнесі компанія почала свою діяльність лише в 2012-му. І це перехід по технологіям, а реальна перша партія була законтрактована з урожаю 2015 року.

Хочя обсяг ринку за цей час дійсно істотно збільшився. Якщо в 2000 році обсяг світової торгівлі органічною продукцією в грошовому еквіваленті оцінювався в 17,9 млрд. долл., то в 2017 році цей показник склав вже більш 90 млрд. долл., тобто більш ніж в 5 разів.

- На вирощуванні яких культур і виробництві якої органічної продукції ви спеціалізуєтеся? Плануєте разширювати їх номенклатуру?

- Основними культурами в нашому портфелі є соя і кукурудза, які використовуються як компоненти для комбікормів. У продовольчому направленні - це пшениця, харчова кукурудза, і починається виробництво харчової сої. У цьому році ми почали вирощувати нут, сочевицю, льон і гречку, а також технічну коноплю. Крім того, ми аналізуємо перспективність і рентабельність вирощування фасолі і високоолеїнового соняшника.

- До 2025 року Ви плануєте збільшити земельный банк до 100 тис. га і досягти європейського лідерства за обсягом виробництва. На які показники вдалося вийти за підсумками 2017/18 МР?

- На сьогоднішній день всі зусилля компанії направлені на вдосконалення технології вирощування та системного управління на 16 з 20 тис. га земельного банку компанії. І так як плани по розширенню земельної банку залишаються незмінними, для нас дуже важливо мати можливість транспортувати застосовані технології і системне управління на площах, що розширюються.

За результатами 2017 року ми стали найбільшим експортером органічної продукції власного виробництва в Євросоюз, що підтверджено директором ТОВ «Органік Стандарт» Сергієм Галашевським. Відмічу, що протягом останніх 3 років нами відвантажено близько 20 тис. тонн органічної продукції в такі країни, як: Швейцарія, Німеччина, Австрія, Франція, Нідерланди, Литва, Естонія.

У 2013 році ми почали перехід до органічного виробництва, збільшивши площі, виділені під обробіток органічних культур, з 2,2 тис. га до 10,6 тис. га. Крім цього, 4,5 тис. га на сьогоднішній день ще знаходяться в перехідному періоді, який закінчиться навесні 2019 року.

- З огляду на зростаючий інтерес людей у всьому світі до здорового харчування і дещо обмежені можливості українського споживача, експорт органічної продукції з України залишиться ключовим способом її реалізації?

- На сьогоднішній день і, на мій погляд, в найближчому майбутньому експорт буде основним способом реалізації органічної продукції. Але не можна не відзначити той факт, що тенденції органічного сегменту на внутрішньому ринку мають зростаючу динаміку.

- В даний час які країни є для вашої продукції ключовими ринками збуту? Які напрямки розглядаєте як перспективні?

- Підприємства компанії сертифіковані за стандартами EU, BioSuisse, NOP і COR, що дає можливість реалізації органічної продукції на ринку Європейського союзу, Швейцарії, США та Канади. З сезону-2018/19 починаємо здійснювати поставки в Італію і Францію.

Крім того, в 2018 році ми отримали сертифікацію за стандартом JAS і вже найближчим часом плануємо експортувати органічну кукурудзу до Японії.

- Якщо говорити про внутрішній ринок України, виходячи з Ваших спостережень, наскільки зросла конкуренція в даному секторі за останній час? За рахунок чого вдається підвищувати конкурентну привабливість на внутрішньому і зовнішньому ринках?

- Я вважаю, що цивілізований ринок органічних продуктів в Україні тільки формується. Сподіваємося на допомогу закону в основних принципах, вимогах до органічного виробництва - зокрема за рахунок спрощення маркування органічної продукції. Це важливо, тому як споживачі і торгові мережі часто не розуміють різниці між органічними продуктами і такими назвами, як «біо», «еко» і тому подібними, які, варто зауважити, найчастіше далекі від органічних. Я думаю, що це дасть можливість сертифікованим компаніям збільшити частку своєї присутності на ринку. В цей сегмент має прийти більшу кількість компаній, тоді ми побачимо дійсно здорову конкуренцію. А для підвищення конкурентної привабливості рецепт простий - відкритість, простежуваність і прагнення до максимально низької собівартості виробництва.

- Ваша компанія приділяє багато уваги внутрішньому органічного контролю за станом полів, посівного матеріалу, техніки, процесом зберігання і доробки агропродукції. У чому полягають основні складності органічного виробництва на різних його етапах?

- Освітлення даного питання - це окреме інтерв'ю, найпростіша відповідь - у всьому. Перш за все, це величезна залежність від людського фактора на всіх етапах виробництва. Досить складно уніфікувати всі процеси і розписати їх на технологічній карті тому, що щодня приймаються рішення по кожному полю. Зокрема, який вид обробки робити, яким агрегатом, на яку глибину, який кут атаки робочих органів і на якій швидкості вести ці роботи. А таких обробок у нас може бути більше 15-ти в порівнянні з 4-ма в класиці. До цього потрібно додати ведення досить складного документального обороту, а також необхідність здійснювати управління і контроль за всіма процесами. Приблизно тих же процедур необхідно дотримуватися при переміщенні органічної продукції. Складнощі виникають, коли відбувається збій на якомусь з етапів роботи. Але найважче - дивитися, як гине поле з сільськогосподарською продукцією, і не мати можливості щось зробити.

- Які заходи по вирішенню цих питань Ви вживаєте? Наскільки істотно це відбивається на собівартості готової продукції?

- В першу чергу, це створення системи управління, де ми маємо повну простежуваність виробничих процесів на всіх етапах, а саме:

  • впровадження супутникових систем контролю;
  • моніторинг полів за допомогою коптеров;
  • фото- і відеофіксація відповідальних операцій, таких як очищення техніки тощо.

Крім того, ми постійно підвищуємо загальну культуру виробництва, дотримуємося найсуворішої дисципліни і безапеляційно дотримуємося всіх регламенти роботи. Звичайно, всі ці заходи збільшують собівартість продукції, в нашому випадку - це близько 3%.

- Останнім часом зростає негативний вплив погодного чинника на якість і врожайність сільськогосподарських культур. У 2018 році багато аграрії мали серйозні проблеми, пов'язані з ураженням зернових культур різними грибковими хворобами. Зіткнулися Чи Ви з цією проблемою? Яким способом мінімізуєте вплив погодного чинника?

- Цього року нас не торкнулася проблема грибкових захворювань тому, що основні площі ранніх зернових були прибрані ще до масованих дощів. Основні методи боротьби і з захворюваннями, і з шкідниками, які використовуються на нашому підприємстві, - це сівозміна і спеціальні технології обробітку грунту, а також застосування біологічних засобів захисту рослин.

- Ще однією витратною статтею для органічного виробництва є досить складний і специфічний процес логістики. В останні роки роботу українського зернового ринку істотно ускладнили проблеми з логістикою, а в почався 2018/19 МР ситуація досягла апогею. Яка ситуація з логістикою органічної продукції?

- На мою думку, в цьому році, особливо в жовтні, для багатьох компаній ситуація з логістикою досягла Армагеддона. Таких проблем з логістикою, як зараз, я не пам'ятаю взагалі. Ця проблема дуже актуальна для органічного ринку, тому що транспортування вагонами-зерновозами в порт стала практично неможливою, адже мінімальна кількість вагонів - це склад, який може бути завантажений з однієї станції, причому велика кількість станцій, з яких можуть бути завантажені ці вагони, взагалі не потрапили в цей перелік.

Інша проблема, якщо у нашій компанії сьогодні є свої термінали по завантаженню вагонів і контейнерів, і на сьогоднішній день ми можемо вантажити складу протягом двох діб, то наші партнери - зернові органічні термінали, які знаходяться в порту, на жаль, не можуть вивантажити таке велика кількість вагонів протягом двох днів. Тому питання залишається дуже проблематичним, не кажучи про те, що робити невеликим компаніям, які взагалі не в змозі вантажити така велика кількість вагонів. Єдиним варіантом логістики на сьогоднішній день залишається відправка органічної продукції в вантажних машинах. Тому проблема величезна і державного рівня. Якщо ми, Україна, як країна дійсно хочемо займати гідне місце на світових ринках, то логістиці, особливо портової, потрібно приділяти величезне значення.

- В цілому, як Ви оцінюєте рентабельність виробництва органічної продукції в порівнянні з традиційною?

- На прикладі нашої компанії прибутковість при органічному виробництві в розрахунку на 1 га орієнтовно на 200 дол. Вище в порівнянні з традиційною технологією.

- 10 липня ц.р. в Україні був прийнятий Закон «Про основні засади та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції». На Вашу думку, який вплив це матиме на функціонування ринку?

- На мою думку, Закон торкнеться, перш за все, внутрішній ринок і повинен зробити складніше продаж під виглядом органічних продуктів псевдоорганікі. Це відповідно повинно поліпшити конкурентне середовище в даному сегменті ринку. Також є надія на те, що завдяки цьому Закону надалі до державного бюджету можна буде вносити витрати на підтримку та розвиток органічного ринку України.

- Дякую за цікаву розмову, і на завершення скажіть пару слів про подальші плани компанії.

- В першу чергу, в цьому році ми плануємо експортувати рекордний обсяг органічної продукції за всі роки - більше 30 тис. Тонн. У найближчих планах також вихід на нові ринки збуту і на ринок переробки органічних продуктів як кормового, так і продовольчого споживання.

АПК-Інформ